Особливості аналізу для самотніх. Насилля. Частина ІІ

Продовження до статті “Особливості аналізу для самотніх. Насилля. Частина І”. Психологи, всі як один, погоджуються з твердженням, що наші проблеми отримали свій старт ще в дитинстві. І справа не в тому, що сталося щось надзвичайно жахливе. Проблема в тривалості і регулярній повторюваності подій, які занижували нашу самооцінку. Відомо, що найбільшу психологічну травму ми отримуємо не від незнайомців, а від тих кого добре знаємо, кому довіряємо і від кого в чомусь залежимо.

Дитинство – це той відрізок нашого життя, де ми, як ніколи залежні, практично від кожного дорослого. Ці великі люди переважають нас в фізичних, психологічних, матеріальних і тд показниках. 

Так, ми можемо попрацювати над собою потім – в дорослому віці. Але знати б з чого почати. Як відомо, основа хорошого лікування – правильний діагноз. А питання насилля – тема-табу. В основному, розглядаються крайні випадки. Хоча ж і в них є “розумники”, які знаходять логічне виправдання насиллю. Що ж до ситуацій, які не супроводжуються синцями, то це просто поле для безкарності і “специфічних” розваг для психопатів.

Тому, якщо ви часто попадаєте в ситуації, де почуваєтесь жертвою і хочете цього позбутися почніть спостерігати за собою. Без поспішних висновків і необдуманих дій. І основне питання чи здатні ви ВЧАСНО помітити, що маєте справу з людиною схильною до насилля. Чи можете ви зафіксувати ту мить, коли це вже не жарти і не випадковість, а цілеспрямоване бажання завдати болю іншому.

Значущі дорослі та насилля

Особливо з ідентифікацією насилля щодо вас складно тоді, коли агресія проявлялася з боку значущих дорослих.

Зазвичай, такі люди не лише дозволяли собі неприпустимі речі, а ще й талановито пояснювали, що з вами інакше просто не можна і ви самі винні, в їхній жорстокості.

Бо ви: 

  • не так себе поводите,
  • не те говорите,
  • не те робите,
  • або не так виглядаєте і т.д. 

Окрім того, після потоку образ та різного роду насильницьких дій, ці дорослі проявляли турботу про вас: годували, купували вам одяг, проплачували заняття з вчителями, ходили з вами гуляти, а іноді, навіть захищали від якоїсь небезпеки.

В результаті в голові утворилася така каша, що поняття насилля стало якесь розмите та не зовсім зрозуміле:

  • Наприклад: з вами зараз жартують чи вас висміюють?
  • Вам насправді допомагають уникнути небезпеки чи контролюють та залякують?
  • Дати ляпаса – це нормально? Це прояв любові та турботи чи це злочин? 

Після такої промивки мозку, реакція в дорослому віці на будь-яку агресію буде досить толерантною і ви сприйматимете її спокійно: так, ніби це нормально – так поводитися з вами. Навіть людей сторонніх, від яких ви абсолютно незалежні, може з’явитися бажання виправдати. Та продовжити з ними спілкування так, ніби нічого не сталося.

Advertisment


Провокація до насилля. Чи насправді ви їх провокуєте? 

Ви стали жертвою насилля. Невже може бути гірше? Так. Ви можете почувати вину (як в дитинстві перед дорослими) за те, що нібито “довели” “нещасного, благородного” агресора до таких крайнощів. І тут ваша дезорієнтація і недоречна покірність лише на руку таким ницим людям. Адже тепер вони ще й отримали підтвердження правильності своїх вчинків. Ви ж почуваєтесь винними? Отже всі їхні дії закономірні, а вони не злочинці, а абсолютно адекватні “борці за правду” та ваше “перевиховання”. Він же “хоче, щоб вам краще було”. І вони тепер впевнені, що з ТАКИМИ, як ВИ тільки так і треба.

Коронна фраза таких “благодійників”:”Я з ТАКИМИ так роблю і БУДУ робити. Вони ж самі мене провокують! Дають мені привід (послання)”. Що на це скажеш? Хіба що словами просунутих алкоголіків: “Хотілося б випити, причина знайдеться”. Якщо таких осіб розважає чужий біль, вони завжди знайдуть привід потрактувати чиюсь поведінку, як провокацію, щоб прийняти “на груди” – вчинити насилля. Тож не чекайте, що раптом вони візьмуть та й перестануть.

Схильність до насилля – це психічне відхилення: більшого або меншого степеню. 

Це, як кашель.  Може захлинувся, а може і туберкульоз.

Ті, хто дбає про своє фізичне здоров’я не задають собі зайвих питань, а просто відходять подалі. Якщо ж це близька людина, то радять лікаря. Принаймні, ми розуміємо, що тут щось не так і варто було б перевіритися.

Якщо ж справа стосується насильницьких дій, то ми починаємо пояснювати це поганим настроєм, складним характером, специфічним “професійним” підходом (у випадку психологів) та іншими дурницями. І все тому, що в дитинстві спостерігали це все в своїй сім’ї, дитячому садочку, школі. І значущі дорослі нам пояснили, що це НОРМАЛЬНО, або що З НАМИ так поводитися НОРМАЛЬНО.

Більшість з тих, хто стає жертвою не в “темі”, що таке повага та “самоповага”. Слабка теорія і абсолютний нуль на практиці.

Якщо ви не мали можливості зрозуміти на практиці, що таке повага – почніть навчання з теорії.

Про те, які саме дії підпадають під категорію насильницьких буде розглядатися в наступній статті

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.